Кіліманджаро: перший день підйому

Кіліманджаро: перший день підйому

Скажу чесно, було складно. Неочікувано складно. Ні, я при тямі, я уявляв, що 21 кг перти вгору буде непросто. Та 5 годин поспіль крутого підйому під дощем мене здивували. Зате тепер є досвід — що це таке. Та й організм відвикнув від подібних навантажень. Багато чорношкірих портерів, які мене бачили, пропонували взяти частину речей... Але, ні… У них і так життя не просте.

Моє бажання тягнути усю вагу самотужки ніхто не розуміє, ані українці, ані поляки, ані навіть африканці. Усі туристи підіймаються з вагою в 4-7 кг, і загалом це правильно. Для чого рвати зв’язки і м’язи, якщо цього можна уникнути, передавши речі портерам. Та в кожного своя філософія і завдання.

Із цікавого можу відзначити "тропічний" дощик, який з декількох крапельок до зливи дозріває секунд за 10. І досить холодний. Увесь шлях навколо були чи то джунглі, чи то ліс, з ліанами, величезною папороттю та мавпами.

Із неприємного. Коли казав, що я з України, мене постійно перепитували: "Раша?". На що завжди різко заперечував і пояснював, що ми дві абсолютно різні країни, що в нас війна, що росіяни вбили 11 000 українців, і просив, щоб обов’язково розповіли про це друзям, аби не плутали, бо українцям те образливо. Не знаю, наскільки це значущо, але особисто мені важливо.

2 900 метрів. Я піднявся страшенно втомлений, але в хорошому гуморі. Одразу кинув сушитися лахи, повечеряв і ліг спати в намет. Порівняно з низиною, тут значно холодніше. То й логічно: що вище ми будемо підніматись, то дедалі нижчою буде температура.

Завтра на мене чекає підйом на 3 900 метрів.

Оригінал


Джерело статті: “https://tsn.ua/blogi/themes/tourism/kilimandzharo-pershiy-den-pidyomu-1296726.html”