Покоління YouTube. Чим живуть і про що мріють українські міленіали

<img src="/ftp_upload/images/molody2019.jpg" alt="Молодь Україна" width="" height="" itemprop="image" /> — Покоління YouTube. Чим живуть і про що мріють українські міленіали
Молодь Україна




Які вони, 20-річні українці. Пряма мова


В останню неділю червня в Україні традиційно відзначається День молоді. Це свято було запроваджене указом президента 22 червня 1994 року. Його первинна ідея — підтримка молодіжних ініціатив та організацій, однак поступово свято втратило такий зміст. Не слід також плутати цей день із Міжнародним днем молоді, який відзначають 12 серпня.


Яка ж вона, сучасна молодь? «Главком» поспілкувався із хлопцями та дівчатами так званого покоління міленіалів – народжених у 2000-х. Наші респонденти з різних куточків України розповіли про своє життя, роботу, орієнтири, мрії та захоплення.


«Люблю антиутопії й нетипову філософію… Хотів би спробувати марихуану і ЛСД»



Гліб, 19 років, Хмельницький


Навчаюся на біолога, але не впевнений, що саме з цією професією хотів би пов’язати своє життя. Зате впевнений, що ніколи не покину музику — вже 12 років граю на гітарі. Музичну школу, до речі, з відзнакою закінчив. Тепер працюю в нічному клубі звукотехніком.


Вільного часу не так багато, як хотілося б. Частіше присвячую його грі на гітарі або перегляду відео в YouTube, інколи гуляю з друзями чи дівчиною. В кіно і театри ходжу раз на кілька місяців, трохи частіше відвідую виставки. Слухаю музику багатьох різних стилів, але перевагу надаю панку і фольку.


Обожнюю кіно. У захваті від стилістики Уеса Андерса, особливо вразила його робота «Незрівнянний містер Фокс». А ще подобаються фільми Стенлі Кубрика і Квентіна Тарантіно, хоч вони і не надто між собою схожі.


Читаю останнім часом небагато, але це скоріше через брак часу і постійну втому, бо книжки я люблю. Мої фаворити серед авторів — Олдос Хакслі і Рей Бредбері. Люблю антиутопії й нетипову філософію.


Подорожую не надто часто — два-три рази на рік. Хотілося б значно більше. Закордоном бував. Наприклад, у Болгарії кілька тижнів відпочивав з однокласниками, туром по Європі катався, три місяці прожив у Чехії.


Моя матеріальна мрія — відкрити власний бар. Я люблю їх естетику, до того ж, приємно розуміти, що хтось завдяки тобі познайомиться, хтось помириться, а хтось просто приємно проведе час.


До алкоголю ставлюся нейтрально. Сам іноді вживаю і не заперечую, коли це робить хтось — якщо це не перетворюється на хворобу. З наркотиками ж справи поки що не мав, але можливо хотів би спробувати марихуану і ЛСД.


«Вільний час проводжу в соціальних мережах або на YouTube»



Юліана, 24 роки, Миколаїв


Не бажаючи витрачати 12 років в школі, втекла після 9-го класу в коледж, випадково потрапила на спеціалізацію «Бухгалтерський облік» та закінчила навчання з відзнакою. Потім в університеті кілька разів змінювала кафедру в пошуках того, що до душі – підсумком пошуків стали два дипломи. Спеціальності були економічними, але у наукових роботах намагалася поєднати аналіз економічних процесів з ментальними та культурними особливостями мешканців різних країн.


Зараз працюю в компанії, що займається випробуваннями будівельних матеріалів та технічними експертизами будинків. Те, чим я нині займаюсь, не було моєю мрією. Я б воліла стати успішною письменницею чи хоча б працювати у творчому руслі, бути причетною до створення чогось нового чи допомагати талановитим «ноунеймам» в різних сферах культури.


Вільний час проводжу в соціальних мережах або на YouTube — чи заради відпочинку, чи з освітньою метою: вивчаю культури різних країн, як створюються фільми, музика тощо. Інколи згадую про свою пристрасть і пишу. Рідше вибираюсь на посиденьки з друзями. В кіно ходжу пару разів на рік, хоч і обожнюю його. Музеї, виставки, місцеві концерти — все це дуже цікавить, але відвідую подібні заходи рідко. Хотілося б частіше, але немає з ким піти і потім обговорити.


До 20 років дуже цікавилась політикою, а тепер намагаюся її уникати, за винятком окремих важливих тем. Так само і з читанням: раніше мене не можна було побачити без книжки в руках, а в останні два роки майже зовсім не читаю. Дивно, але такі зміни відбулися після того, як я підпрацьовувала у книжковому магазині.


Не можу зараз сказати, хто мій улюблений письменник, але раніше не пропускала жодної книжки Дена Брауна. Зараз розумію, що просто він вабив жанром, великим обсягом інформації про історію та культуру. Не має значення, достовірною вона була чи ні, але він таким чином заохочував дізнатися більше. Подобається Джоан Роулінг – люблю «Гаррі Поттера», але інших книжок автора не читала. Фільми часто дивлюсь. Зараз більше звертаю увагу на режисуру та монтаж, аніж на сюжет.


Улюбленого режисера немає — кожен цікавий по-своєму. Наприклад, Квентін Тарантіно захоплює своїм стилем, тим, що він приховує між рядками. Також один із фаворитів Юрій Биков. Його останній фільм «Завод» ще не встигла переглянути, але всі попередні – точно мені до смаку.


Я ніколи не жадала переїхати назавжди в іншу країну, але завжди мріяла, щоб Україна стала для когось Меккою. Воліла б і сама докласти руку до її розквіту, але буду рада, якщо і без мого скромного внеску вона стане величною і в економічній, і в культурній сферах. Головне для мене – щастя моє та моєї сім’ї, а також справжні друзі поруч.


До алкоголю ставлюсь нормально, але вважаю, що все має бути в міру. Якось наперекір своїм принципам спробувала канабіс. Вражень – жодних, але тоді переосмислила своє ставлення до легалізації цих наркотиків та їхнього впливу на людину.


«Політикою цікавлюся, іноді навіть занадто сильно переймаюсь»



Євген, 20 років, Київ


Навчаюсь на факультеті журналістики, отримую стипендію, працюю в університетській телестудії. Вже маю посвідчення журналіста та членство в спілці журналістів України. Надалі планую розвиватися саме у цій сфері — хочу бути культурним оглядачем та медіаменеджером, мати авторський проект.


Якихось неординарних хобі в мене немає. У вільний час люблю читати, малювати, писати, дивитись фільми чи слухати музику. Люблю слухати реп і український рок: «Скріптоніт», ЛСП, «Фріл», «Кашляючий Ед», «Бумбокс», «Океан Ельзи», «Оторвальд» — це далеко не повний перелік виконавців з мого плейлиста.


Політикою цікавлюся, іноді навіть занадто сильно переймаюсь. Люблю аналізувати, дискутувати на цю тему. Мені взагалі подобається бути в курсі подій.


Читаю мало: в середньому одну книжка на три місяці. Улюблена письменниця — Ірена Карпа. Подобається провокативна література.


Фільми теж дивлюсь нечасто. Улюблений – «Про що говорять чоловіки». Подобаються режисери Ахтем Сеітаблаєв та Сергій Лозниця.


Мрію мати власний дім за містом, а ще хочу стати справжнім професіоналом своєї справи. Надзвичайно ціную свободу, рівність та порядність, поважаю людяність, чесність та вміння виконувати обіцянки. Зневажаю брехню, байдужість, зверхність і непунктуальність.


До алкоголю ставлюся нейтрально: сам інколи вживаю, але намагаюсь контролювати ситуацію.


«Часто перефарбовую волосся — це вже стало моїм хобі»



Дар’я, 24 роки, Київ


Я закінчила факультет японської мови та зарубіжної літератури три роки тому. Мріяла стати перекладачем. Зараз я так сильно не зациклююсь на японській культурі, але в Країну сонця, що сходить, поїхати дуже хотіла б. Зараз працюю продавцем-консультантом в мережевому магазині.


Вільного часу в мене не так багато, але намагаюсь максимально ефективно його використати. Дуже люблю читати, дивитися фільми, гуляти з друзями, малювати. Часто перефарбовую волосся — це вже стало моїм хобі.


Дуже багато читаю — десь по два романи за тиждень. Іноді книжки важливіші за сон. Улюблені автори — Шарлотта Бронте та Булгаков. Фільми дивлюсь лише ті, які зацікавили, улюблені – «Гаррі Поттер», «Жах на вулиці В’язів», «Кавказька полонянка».


Політикою не надто цікавлюсь — люблю бути в курсі всього важливого, але жити політичними новинами — точно не моє.


Мрію про затишний будиночок десь в приватному секторі, а ще — стати мамою в найближчі кілька років.


До алкоголю ставлюсь нейтрально, випити в хорошій компанії на свято – це приємно. Свого часу пробувала канабіс і кокс, але повторювати цей досвід не збираюсь і нікому б не радила. Палю з 14 років і покинути мене змотивує лише планування дитини.


«Мрію збудувати або купити будинок для батьків»



Ніка, 21 рік, Київ


Навчаюся в Київському національному університеті ім. Шевченка, в Інституті біології та медицини. Спеціалізуюся на фізіології людини. Тривалий час до вступу мріяла опанувати саме цю спеціальність, в іншій себе не уявляю. Дуже хотіла б зробити внесок в науку, а ще — мрію збудувати або купити будинок для батьків.


Захоплююсь поп-культурою загалом. Колекціоную комікси та книжки. Дивлюся багато фільмів. Найулюбленіші – «Форрест Гамп» та «Великий куш». Однак у кіно не була рівно рік, від одних «Месників» до інших. Мені до душі роботи Гая Річі. А ще я меломан. Диско-поп та синт в моєму серці посідають окреме місце.


Дуже люблю читати, але через завантаженість в університеті не встигаю. З зимових канікул прочитала лише одну книжку. Обожнюю творчість Джона Рональда Толкіна, ще до вподоби «1984» Джорджа Орвела, «Енеїда» Івана Котляревського, серія романів про Джона Картера Вільяма Берроуза. Ще оповідання про Шерлока Холмса люблю.


Обставини склалися так, що до 18 років я не подорожувала взагалі. Перша моя самостійна поїздка — до Канева, на літню практику після першого курсу.


До алкоголю ставлюсь нормально, це чудовий спосіб розслабитися. Головне — не виходити за межі культурної поведінки. З наркотиків було б цікаво колись спробувати ЛСД, але страшно. Курю, але лише тоді, коли сильно нервую.


«З алкоголем зав’язав остаточно десь півроку тому, планую покинути курити»



Юрій, 20 років, Луцьк


Я вважаю себе «недостудентом»: мене відрахували з вишу, але я планую поновитись. Зараз працюю оператором на «Новій пошті». Остаточно з роботою своєї мрії я ще не визначився, мрії у мене зараз інші: про справжнє кохання. В людях я ціную доброту, чесність і щирість, відданість своїй справі. І навпроти, зневажаю блюзніство, пафос, зверхність та егоїзм.


У вільний час сплю, читаю, слухаю музику, дивлюсь фільми, серіали, мультики або відео на YouTube, граюсь з кішкою Ванессою, граю в ігри на компі/телефоні, гуляю з друзями чи допомагаю мамі із щоденними справами.


Музику слухаю різну. Більш за все люблю рок, також до вподоби джаз, інколи — електро і найрідше -- поп-музику.


Музеї відвідую рідко, зо два рази на рік. Окрім того, компанії підходящої немає. В театри я взагалі майже не ходжу, мені там нецікаво. А от кіно люблю, але на нього часто бракує часу та коштів. Фаворит серед фільмів – «Зелена миля».


Політику вважаю болотом і лізти в нього не хочу.


Книжок можу прочитати до десятка на місяць. Улюблений зарубіжний автор — Стівен Кінг, а український — Всеволод Нестайко.


З наркотиків ніколи нічого не пробував, та й не планую. Хіба якщо щось легалізують. З алкоголем зав’язав остаточно десь півроку тому, планую покинути курити.


«Мрію усиновити дитину із інтернату, але зупиняє брак коштів»



Вікторія, 20 років, Київ


Цього року завершую навчання на бакалавра і отримую диплом. Маю підвищену стипендію, періодично підпрацьовую.


Моя нематеріальна мрія — усиновити дитину із інтернату, але зупиняє брак коштів. Дитину дають лише сім’ям, які мають власне житло і можуть забезпечити окрему кімнату для дитини. Я ж житла поки не маю. Із матеріальних прагнень — купити квартиру, забезпечувати своїх батьків.


Найбільшою і найважливішою цінністю для мене є життя, а ще — любов, віра, оптимізм, доброта, вміння підлаштовуватися під обставини, чуйність до проблем інших. Не люблю людей, які приховують правду, завдають болю іншим. Мене страшенно дратує байдужість та невірність.


При знайомстві з людиною я звертаю увагу на її охайність та на колір одягу. Вірю, що кожна людина — красива. Зачаровуюсь посмішками інших, їх кучериками чи навпаки, рівним волоссям, родинками, щербинками між зубами та бісикам, що витанцьовують в очах.


У вільний час намагаюсь більше гуляти на свіжому повітрі. А ще читаю, готую, дивлюсь фільми та серіали, підписую листівки для інших, прибираю. Інколи ходжу в бібліотеку.


Музеї страшенно люблю. Намагаюсь хоча б раз у півроку навідуватись у місцеві, в Чернівцях. У театр теж намагаюсь ходити хоча б двічі на рік. Кінотеатри люблю за ілюзорну єдність людей, сирний попкорн та можливість почути чиюсь дотепну репліку. За рік була певно разів 6-7. Ходила б частіше, але витрати на це намагаюсь обмежувати. Часом навідуюсь до філармонії — на скрипкові концерти.


Політикою цікавлюсь менше, ніж варто було б.


Останнім часом я читаю повільно: одну книжку на місяць-два. З української літератури мені подобається Валер’ян Підмогильний, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Надійка Гербіш, Ірен Роздобудько. Із зарубіжної — Чарльз Діккенс, Еліонор Портер, Віктор Гюго та Джек Лондон.


Дивлюсь кіно раз на два-три місяці. Мені найбільше подобаються фільми, які були зняті до 2010 року. в тому числі радянські. Наприклад, «Москва слезам не верит», «Девчата» тощо.


Подорожую я не так часто, як мені цього хотілося б. Була у Відні, Будапешті, Москві та Фрайбурзі (Німеччина). У Німеччині жила два тижні, тиждень – у Москві.


Наркотичних речовин ніколи не пробувала і не хотіла б. Щодо алкоголю — вважаю, що кожному потрібно знати, скільки йому можна випити, щоб не втратити контроль. Люблю грушевий сидр, біле вино і чай із ромом.


«Люблю фентезі-балади, радянську музику 80-х…»



Олександа, 18 років, Київ


Навчаюсь на факультеті журналістики та захоплююсь історією. Маю досить незвичайне хобі – косплей (перфоманс із переодяганням в улюбленого літературного чи кіноперсонажа, — «Главком»). Колись мріяла вивчати режисуру. Зараз обожнюю аудіо- та відеомонтаж, хотіла б в майбутньому цим займатись. Мрію заснувати власну косплейстудію, хочу стати письменницею чи акторкою мюзиклу.


Завжди звертаю увагу на зовнішність людини, хоч це і не впливає на ставлення до неї. В людях понад усе ціную впевненість, організованість, відповідальність. Зневажаю демонстративність, безвідповідальність та несамостійність.


У вільний час, якого в мене вкрай мало, читаю, гуляю з друзями, малюю…


Дуже мало читаю, віддаю перевагу фанфікам (коротким історіям, які найчастіше є домислом до вже існуючих творів, особистого життя знаменитостей тощо, — «Главком»). Улюблені письменники — Акутагава Рюноске, Едгар Алан По, Дмитро Глуховський.


Фільми дивлюсь ще рідше, ніж читаю. Улюблений – «Дзвінок» 2002 року.


Мої смаки в музиці не надто типові для дівчаток мого віку: люблю фентезі-балади (класичні і сучасні), радянську музику 80-х, класичну музику та готику. Якщо говорити про виконавців, то подобаються «Мельница», Fler, Otto dix, Icepeak.


Я люблю подорожувати, роблю це щомісяця. За кордоном була лише двічі — в Туреччині.


До алкоголю ставлюсь позитивно — як до засобу для веселощів. До наркотиків ставлюсь категорично негативно. Іноді палю.


«Усі зароблені гроші віддаю мамі — вона краще вміє ними розпоряджатись»




Катерина, 20 років, Київ


Навчаюсь на соціального працівника, але не вважаю свою професію надто перспективною. Після університету хотіла б присвятити себе роботі, пов’язаній з творчістю чи подорожами. Зараз працюю продавцем-консультантом, всі зароблені гроші віддаю мамі — вона краще вміє ними розпоряджатись.


Мрію багато подорожувати і полетіти в космос. В людях ціную вірність і щирість, а лицемірство і зухвалість зневажаю. Вільний час стараюсь максимально присвячувати друзям.


Улюбленого письменника чи книжки я не маю, адже читаю небагато. А от фільмів, серіалів та аніме дивлюсь багато. Подорожую, коли випадає така можливість, — на жаль, таке трапляється вкрай рідко. За кордоном я ще ніколи не була.


До алкоголю ставлюсь нейтрально. Колись пробувала канабіс, і дуже про це шкодую. Палю.


«Зневажаю відверте небажання змінюватись»



Олександра, 17 років, село Лютіж, Київської області


Навчаюсь на першому курсі, на спеціальності «верстка та редагування». У майбутньому мрію займатися версткою, графікою чи веб-дизайном. Дуже хотіла б відвідати «Октоберфест» у трьох країнах за один рік («Октоберфест» — найбільший пивний фестиваль у світі. Проходить в Мюнхені щороку з 1810-го наприкінці вересня — на початку жовтня і триває два тижні, — «Главком»). Мрію бути матеріально незалежною, а ще — мотивувати людей до змін.


У людях ціную відвертість, вміння логічно мислити та відкритість до дискурсу. Зневажаю відверте небажання змінюватись, а ще – коли людина сприймає свою позицію як єдино вірну, не сприймає аргументи опонента.


У вільний час можу погуляти з друзями. Малюю – ніби непогано виходить. Інколи пишу, але дуже рідко і мало – на сторінку-дві. Трохи спортом займаюсь, але це більше для здоров’я.


Музику слухаю різну, в основному іноземних виконавців. Наразі в фаворі Рowerwolf, Five finger death punch, AJR, The luminiers та Twenty one pilots. Інколи відвідую кінотеатри, виставки, театри, музеї.


Читаю мало, хотілося б більше. Подобаються Террі Пратчетт, вірші Сергія Жадана, оповідання братів Капранових. З класики — Михайло Булгаков: оповідання, а от його романи мені не до смаку.


Фільми дивлюсь раз на кілька тижнів. Я більше люблю мультики, «Любов, смерть, роботи» подобається.


Наркотиків ніяких ніколи не пробувала. Чи спробую? Можливо. Але це точно буде щось «легке». До алкоголю ставлюсь нейтрально — головне не перебирати.


«У музеї та на виставки не ходжу – мистецтво досліджую через Інтернет»



Роксолана, 24 роки, Тернопіль


Працюю баристою в одній із тернопільських кав’ярень, хоча хотіла б зреалізуватись в кінематографі. Люблю котиків, осінь та українську мову. Пропагую ідеї фемінізму та толерантності.


У вільний час люблю гуляти містом, читати, дивитись фільми та влаштовувати фотосесії. Можу прочитати п’ять книжок за місяць, а можу й жодної. За рік виходить прочитати десь близько 50 книжок. Улюблений письменник — Рюноске Муракамі.


Слухаю багато різної музики: від класики до корейської поп-музики. Для бадьорого ранку вмикаю Queen, для вечора — чіл-хоп. Все залежить від настрою. У музеї та на виставки не ходжу – мистецтво досліджую через Інтернет.


Фільми, які мені до вподоби, в кінотеатрах показують нечасто. Старі фільми люблю переглядати на самоті з філіжанкою кави, а сучасні — у компанії друзів, з попкорном. Улюблений фільм – «Лобстер», режисера Йоргоса Лантімоса.


Я не люблю подорожі — краще досліджувати рідне містечко. До алкоголю ставлюсь нейтрально. Палю.


На сьогодні за градацією Всесвітньої організації охорони здоров’я вікові норми виглядають так:

  • 25-44 – молодий вік;
  • 44-60 – середній вік;
  • 60-75 – похилий вік;
  • 75-90 – старечий вік;
  • Після 90 – довгожителі.

Згідно з українським законодавством, молодь – це люди віком від 14 до 35 років.



Олександра Чагарна, для «Главкома»



Джерело статті: “http://glavcom.ua/country/society/pokolinnya-youtube-chim-zhive-i-pro-shcho-mriyut-ukrajinski-mileniali-605282.html”