Електричний вугор виявився трьома різними видами


Вчені вивчили молекулярні дані і провели аналіз морфології і з’ясували, що електричні вугри — три різних види, а не один, як вважалося до цього. Один з видів може видавати струм до 860 вольт, що робить його самим потужним генератором біоелектрики з відомих, повідомляє N+1.

Електричні вугри мають спеціальні органи, які дозволяють їм видавати струм. Він може бути сильним, для оглушення жертв, або слабким, для комунікації між особинами і навігації в каламутній воді.

Карл Лінней описав електричного вугра 250 років тому. Враховуючи, що електричні вугри живуть у басейні Амазонки, європейським дослідникам вони довгий час були малодоступні. Вважалося, що в роді Electrophorus всього один вид, і він вже відомий.

Тепер же Карлос Давид де Сантана (Carlos David de Santana) і його колеги з Національного музею природної історії у Вашингтоні дослідили 107 особин електричних вугрів, виловлених в найрізноманітніших точках ареалу цієї риби. Виявилося, що електричний вугор представлений не одним, а трьома видами.

Вченим вдалося розділити вугрів і по силі ударів струмом. Виявилося, що найбільшу напругу видають представники виду Electrophorus voltai, вона досягає 860 вольт. Ця величина робить E. voltai найпотужнішим джерелом біоелектрики з нині відомих. У Electrophorus varii удар слабший — до 572 вольт. Нарешті, напруга струму, який генерує "звичайний" Electrophorus electricus, складає максимум 480 вольт. Автори сподіваються, що подальше порівняння геномів електричних вугрів між собою і з іншими рибами прояснить походження і еволюцію потужних електричних органів цих риб.

Підписуйтесь на наш "Telegram"-овий канал з новинами технологій та культури.

Раніше біологи з Японії описали новий вид карликових морських коників. Тварина отримала видову назву Hippocampus japapigu — "японська свиня". Морський коник мешкає на глибині від п’яти до 22 метрів в центрі і на південному сході Японії.


Джерело статті: “https://dt.ua/TECHNOLOGIES/elektrichniy-vugor-viyavivsya-troma-riznimi-vidami-323220_.html”